Ситуація на Близькому Сході нестабільна, криптоактиви стали новим полем бою

18 червня 2025 року один з найбільших криптоактивів в Ірані зазнав серйозної кібератаки. Хакерська група, що називає себе "Ловці горобців", зламала систему цієї біржі та вкрала близько 90 мільйонів доларів активів. Хакери стверджують, що ця біржа допомагала уряду Ірану обходити міжнародні санкції та фінансувати незаконну діяльність, а викрадені кошти були переведені на рахунки з політичним підтекстом.

Ця подія, що вразила галузь, не лише виявила величезний ринок криптоактивів в Ірані, але й дала зрозуміти, наскільки глибоко переплетені ця країна з теократичною системою правління та індустрія криптоактивів.

Альтернативні фінансові канали в умовах економічних санкцій

Інтерес Ірану до криптоактивів в основному зумовлений економічним та геополітичним тиском. Через жорсткі санкції звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Економічна ситуація в країні також сприяла розвитку криптоактивів. Іран вже давно стикається з високою інфляцією та тиском на девальвацію валюти, національна валюта ріал постійно слабшає. Ринок акцій нестабільний, що спонукає багатьох вкладників інвестувати свої кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних людей криптоактиви стали інструментом збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в часи економічної нестабільності.

Згідно з аналітичним звітом компанії з безпеки блокчейну, у 2022 році загальний обсяг криптоактивів, що надійшли до великих бірж Ірану, наблизився до 3 мільярдів доларів США. При цьому частка бірж, які зазнали кібератак, становить близько 87%. Інші основні платформи також включають кілька місцевих бірж. Ці біржі повинні отримати дозвіл регуляторних органів і дотримуватися правил протидії відмиванню грошей та ідентифікації клієнтів під час ведення діяльності.

Окрім криптоактивів, уряд Ірану в останні роки також активно займається розвитком технологій блокчейн. Найбільш репрезентативними є два проекти блокчейн, що підтримуються офіційно: Kuknos та Borna. Мережа Kuknos була запущена чотирма великими банками Ірану спільно з технологічною компанією, її рідна монета використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. В той же час Центральний банк Ірану співпрацює з компанією блокчейн над розробкою платформи Borna, яка надає фінансовим установам підтримувану блокчейн рамку для застосувань. Це свідчить про те, що офіційні особи Ірану прагнуть використовувати технології блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.

Крім того, є повідомлення, що Іран і Росія спільно планують випустити крос-бордову стабільну монету, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між двома країнами та уникнення фінансових санкцій. Центральний банк Ірану також досліджує можливість випуску власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріяль", і планує з'єднати її з розрахунковими системами інших країн.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів законною галуззю. У 2021 році Іран становив приблизно 4,5% світової потужності біткойнів, щорічно виробляючи майже 1 мільярд доларів США біткойнів, які використовуються для імпортної торгівлі та зменшення впливу санкцій. Офіційні органи Ірану впроваджують пільгові тарифи на електроенергію для криптоактивів.

Однак через високі енергетичні субсидії, які створюють навантаження на енергосистему, а також регуляторні вимоги, що зобов'язують шахтарів здавати видобуті монети до центрального банку, багато копалень обирають переходити в підпілля або обходити правила. До 2024 року частка Ірану у глобальній біткоїн-обчислювальній потужності знизилась до приблизно 3,1%.

Регуляторна політика від відкриття до посилення контролю

Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до криптоактивів, регуляторна політика пройшла шлях від початкового відкриття до поступового посилення.

З 2018 року Іран офіційно визнає видобуток цифрових валют легальним бізнесом, щоб регулювати діяльність шахт, яка вже стала популярною. Уряд вимагає, щоб ліцензовані майнери використовували ефективне обладнання і дозволяє продавати отримані монети лише за певною ціною центральному банку, одночасно сплачуючи за електроенергію за експортною ціною. Низька ціна на електроенергію привабила закордонних майнерів інвестувати в видобуток в Ірані.

Проте ця модель "енергія в монету" швидко загострила напруженість з електрикою. У травні 2021 року, після рідкісного літнього відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону на всі види криптоактиви на чотири місяці, щоб зменшити навантаження на електромережу. Відтоді, під час літніх пікових навантажень, уряд неодноразово закривав частину майнінгових ферм, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще в 2020 році заборонив особам використовувати іноземні видобуті цифрові валюти для торгівлі в країні, посиливши контроль за обігом криптоактивів. Після 2022 року регулятори Ірану посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продаж майнінгового обладнання. У грудні 2024 року офіційно було наказано заборонити просування крипто-майнінгового обладнання та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагали від основних електронних комерційних платформ зняти з продажу відповідні рекламні матеріали.

На кінець 2024 року акцент регулювання зміститься на самі криптоторги. Центральний банк Ірану запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптовалют на ріали на внутрішніх сайтах. У січні 2025 року також буде запущено урядовий призначений торговий інтерфейс, що вимагає від усіх внутрішніх бірж підключення до регуляторної системи через цей канал, щоб полегшити моніторинг ідентифікаційної інформації користувачів та руху коштів.

У лютому 2025 року офіційні особи Ірану оголосили про заборону публікації реклами криптоактивів на будь-яких платформах і в будь-яких випадках. Після значної хакерської атаки в червні Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над крипто交易: було встановлено, що місцеві крипто платформи можуть працювати тільки з 10:00 до 20:00 щодня, щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити відтік капіталу. Ці обмежувальні заходи продовжують з'являтися, що відображає баланс між сприянням інноваціям і забезпеченням фінансової безпеки, який прагнуть знайти влада.

Криптоактиви та зіткнення з ісламським вченням

Як ісламська республіка, Іран при просуванні розвитку криптоактивів повинен враховувати норми ісламського права. Ісламські вчення забороняють усі форми лихварства та азартних ігор, а торгівля криптоактивами через свою високу волатильність та певну спекулятивну природу викликала сумніви у деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменей має відносно відкриту позицію з цього питання. У 2021 році він чітко заявив, що торгівля та виробництво криптоактивів «повинні відповідати законам і нормам Ісламської Республіки Іран» і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламському вченню. Іншими словами, поки уряд дозволяє, ведення цифрової валюти відповідно до правил не є «незаконним». Крім того, Хаменей закликав релігійні кола висловити думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність ісламських норм.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім однакові. Деякі відомі шиїтські великі аятоли займають обережну позицію, вважаючи, що криптоактиви, такі як біткоїн, мають "багато невизначеностей", таких як відсутність державної підтримки, легкість для зловживання тощо, тому їхні угоди не відповідають вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери закликають вірних дотримуватись тлумачень шариату від більш досвідчених вчених у випадках, коли закон неясний.

Офіційний Іран, хоча й не вважає криптоактиви чіткою релігійною забороною, але в практиці наголошує на необхідності діяти в межах національного законодавства та регуляторної бази, уникати спекулятивних надмірностей. Така позиція певною мірою врівноважує суперечності між ісламським вченням і сучасною економічною практикою.

Криптоактиви в Ірані та їх вплив на населення

У умовах багатьох економічних невизначеностей криптоактиви привернули увагу великої кількості молоді та технологічних працівників в Ірані. З розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів і поступовим відкриттям Ірану для зовнішнього зв'язку, бар'єри для участі звичайних громадян у торгівлі цифровими монетами знижуються.

Літо 2024 року, ігра з назвою "Хом'як швидкого натискання" стала популярною в Ірані, що викликало осуд з боку політиків. Представник Національного центру кіберпростору Ірану попередив, що використання ігор для видобутку криптоактивів стало середовищем для злочинів хакерів. Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, деякі відомі шиїтські вчені описали криптоактиви як "джерело багатьох недоліків" і закликали людей уникати ігор, пов'язаних з монетою Bitcoin.

Участь у криптоактивах також пов'язана з ризиками. Є повідомлення про те, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства виникають один за одним, багато інвесторів зазнають величезних втрат через сліпе слідування моді. Анонімні交易 на чорному ринку також ставлять виклики для регулювання. Крім того, сама ринок характеризується різкими коливаннями, відсутністю зрілої юридичної захисту, що змушує деякі іранські сім'ї ставитися до таких активів обережно або навіть з настороженістю.

Загалом, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово стають більш широко прийнятими, дискусії щодо їх легітимності, безпеки та етики все ще тривають. Сьогодні, на фоні значних обмежень інтернету з боку іранського уряду, а також перебоїв з мережею в кількох регіонах, для простих громадян перспективи розвитку крипто ринку, можливо, вже нікого не цікавлять у порівнянні з реальними труднощами війни та виживання країни.