Криптоактиви в електронній комерції: перспективи та виклики

Криптоактиви як спосіб оплати в електронній комерції завжди привертали увагу до свого потенціалу. Теоретично, їхні незворотні транзакції, низькі комісії та миттєві міжнародні перекази, здається, можуть ідеально вирішити проблеми традиційних платіжних систем. Проте насправді поширення криптоактивів у сфері електронної комерції відбувається повільно. В останні роки, з підвищенням зрілості ринку та технологічними досягненнями, ця ситуація почала змінюватися. У цій статті буде детально проаналізовано розвиток криптоактивів у сфері електронної комерції, від розриву між ранніми очікуваннями та реальністю, до ключової ролі мережевих ефектів та нових можливостей, які надають стабільні монети, розкриваючи їхню основну логіку та майбутні напрямки.

Різниця між ранніми очікуваннями та реальністю

Близько 2014 року, з першим значним зростанням ціни біткоїна, криптоактиви потрапили в поле зору громадськості. Тоді в галузі було загальноприйнято вважати, що електронна комерція стане проривом для поширення криптоактивів. Особливо малі та середні підприємства в електронній комерції вважалися тими, хто першими впровадить цей новий спосіб оплати, оскільки "ризик відмови від платежу" в традиційних платіжних системах завжди був їхньою болючою точкою. Ірреверсивний характер транзакцій криптоактивів мав би кардинально вирішити цю проблему.

Крім того, високі витрати на трансакції в міжнародних платежах також створюють можливості для криптоактивів. Комісії за традиційні банківські перекази досягають 3%-5%, а час зарахування досить тривалий; натомість збори за міжнародні перекази криптоактивів, таких як біткойн, фіксовані та низькі, а час зарахування становить лише близько 10 хвилин. Для електронних комерційних підприємств, які залежать від глобальних ланцюгів постачання, це здається ідеальним вибором для зниження витрат і підвищення ефективності.

Однак ці теоретичні переваги не перетворилися на фактичне впровадження. Хоча деякі великі компанії намагаються впроваджувати біткойн-платежі, користувацька активність залишається надзвичайно низькою. Що ще важливіше, технічні обмеження самого біткойна стали фатальним недоліком: у 2017 році мережа біткойна була перевантажена, комісії за транзакції різко зросли до 20 доларів за одну операцію, що зробило купівлю дрібних товарів економічно недоцільною. На цьому етапі Криптоактиви в сфері електронної комерції більше нагадують експеримент пілотного проекту, а не масштабне застосування.

Уроки мережевого ефекту

Криптоактиви в електронній комерції зазнали ранніх невдач, що відображає сутність заміни валюти: нова валюта повинна подолати мережевий ефект старої валюти, щоб замінити існуючу систему. Це можна зрозуміти, надихаючись економікою в американських в'язницях.

У 2016 році дослідження виявило, що в американських в'язницях рамен замінив тютюн як основний "еквівалент валюти". Протягом тривалого часу тютюн через свою портативність, можливість дроблення та широке визнання залишався "твердої валютою" у в'язницях. А підйом рамену виник внаслідок тривалого нестачі фінансування в системі в'язниць, що призвело до "продовольчої кризи": ув'язнені зіткнулися з недостатнім споживанням калорій, і рамен, як високоенергетична, легка в зберіганні їжа, набула практичної цінності, яку тютюн не міг замінити. Цей випадок демонструє: лише коли нова валюта може задовольнити основні потреби, які не покриваються старою валютою, мережевий ефект може бути порушений.

Повертаючись до конкуренції між криптоактивами та традиційними платіжними системами: хоча біткоїн вирішує певні проблеми, ці переваги ще не досягли рівня, що здатен на корінні зміни. Традиційні платіжні системи формували потужний мережевий ефект протягом десятків років. Складність криптоактивів, цінова волатильність та витрати на технічне обслуговування ще більше послабили мотивацію торговців.

Переломний момент: випадок Японії та Кореї

Останніми роками впровадження криптоактивів у сфері електронної комерції нарешті набуло суттєвого прогресу, а приклади Японії та Південної Кореї є найяскравішими. Незважаючи на те, що на початку 2018 року ціни на криптоактиви різко впали, обидві країни все ще просували впровадження криптоактивів у основних роздрібних сценаріях. Наприклад, деякі великі електронні платформи в Японії оголосили про підтримку платежів у біткоїнах, охоплюючи електронну комерцію, туристичні послуги та навіть послуги мобільних операторів; найбільша мережа зручних магазинів у Південній Кореї також підключила платежі у біткоїні та ефіріумі, що дозволяє споживачам купувати повсякденні товари за допомогою криптоактивів.

Ці випадки мають спільну рису: поширення криптоактивів не є результатом активних дій торгівців, а є наслідком попереднього формування бази користувачів. Японія та Південна Корея є одними з країн з найвищим рівнем володіння криптоактивами у світі. Коли велика кількість користувачів вже володіє криптоактивами, підключення торговцями платіжних каналів стає логічним вибором. Це підтверджує логіку "спочатку є користувачі, потім є торговці": лише коли кількість власників криптоактивів досягає певного масштабу, у торговців з'являється мотивація нести витрати на підключення.

Стабільні монети: можливості та виклики

Хоча приклади з Японії та Південної Кореї показують, що криптоактиви можуть досягати прориву на певних ринках, волатильність цін залишається найбільшою перешкодою на шляху до їхнього використання як основного платіжного інструменту. Основним рішенням цієї проблеми вважається стейблкойн — криптоактив, що прив'язаний до фіатної валюти. Теоретично, стейблкойн може поєднувати технологічні переваги криптоактивів та цінову стабільність фіатної валюти. Проте розвиток стейблкойнів все ще стикається з викликами:

1. Протиріччя централізації та децентралізації: основні стабільні монети використовують модель забезпечення фіатною валютою, що хоча й забезпечує стабільність ціни, але знову вводить ризики централізації.

2. Технологічні обмеження децентралізованих стейблкоїнів: алгоритмічні стейблкоїни регулюють попит і пропозицію через смарт-контракти для підтримки стабільності цін, але покладаються на надмірне забезпечення і можуть зіткнутися з ризиками під час екстремальних ринкових коливань.

Інноваційна концепція – це децентралізований стабільний монета, що підтримується мережею роздрібних торговців, схожа на банківські квитанції, випущені "дикою кішкою" в США у 19 столітті. Ця модель може поєднувати децентралізацію та практичність, але потребує створення широкого консенсусу серед торговців та довіри з боку користувачів.

Перспективи майбутнього

Криптоактиви в електронній комерції можуть стати популярними поступово. З розширенням бази користувачів, які володіють криптоактивами, мотивація для підключення бізнесу природно зросте; водночас, зрілість технології стабільних монет поступово вирішить проблеми з волатильністю.

Врешті-решт, Криптоактиви та традиційні платіжні системи можуть сформувати багатогранну модель співіснування: стабільні монети використовуються для щоденних дрібних платежів, основні Криптоактиви слугують інструментом для великих трансакцій між країнами, тоді як традиційні платіжні методи продовжують обслуговувати користувачів, які уникають ризиків.

Розвиток технологій часто перевищує очікування. Історія Інтернету показує, що коли інфраструктура та звички користувачів утворюють резонанс, швидкість змін буде значно вищою, ніж уявляється. Справжня популяризація криптоактивів у сфері електронної комерції, можливо, лише на один "вбивчий додаток" — а зрілість стабільних монет, можливо, є тим ключовим поворотним моментом.