Шифрування активів крадіжка випадків викликала правові суперечки

Нещодавно випадок із крадіжкою мільйона шифрування привернув широку увагу. Інцидент стався, коли один житель Шанхаю виявив, що збережені в цифровому гаманці, розробленому певною платформою, шифрування вартістю мільйон раптово зникли. Після розслідування виявилося, що це був випадок крадіжки, здійснений співробітником платформи.

Справа була розкрита завдяки уважному розслідуванню жертви та допомозі відповідних технічних фахівців. Під час аналізу було виявлено, що в гаманці є шкідлива програма, яка може автоматично отримувати приватні ключі. Врешті-решт, поліція успішно заарештувала кількох підозрюваних у злочині, включаючи фронтенд-розробника цієї платформи.

Згідно з ухвалою суду, троє основних підозрюваних, використовуючи свої службові повноваження, вбудували в програмне забезпечення гаманця програму для обходу системи, незаконно отримуючи приватні ключі та мнемонічні фрази користувачів. Вони загалом отримали велику кількість чутливих даних користувачів, що стосуються майже двадцяти тисяч адрес гаманців.

Однак справа отримала несподіваний поворот. Після подальшого розслідування виявилося, що насправді криптовалюту жертви перевів інший чоловік, який раніше працював на цій платформі. Цей співробітник вже в 2021 році вбудував подібну шкідливу програму в код клієнта, а в кінцевому підсумку в квітні 2023 року перевів криптовалюту жертви.

В кінці кінців, чотирьом підозрюваним було присуджено три роки позбавлення волі за незаконне отримання даних комп'ютерних інформаційних систем, а також накладено штраф. Однак це рішення викликало суперечки в юридичних колах.

Спірні питання зосереджені на правовій кваліфікації шифрування активів. Наразі в судовій практиці існують різні точки зору щодо того, чи належать шифрувальні активи до "майна". Частина суддів вважає, що шифрувальні активи не є традиційними матеріальними об'єктами, тому не можуть бути об'єктом злочинів, пов'язаних із привласненням майна. Інша частина вважає, що, хоча шифрувальні активи мають форму даних, вони мають основні властивості та цінність майна, тому їх слід розглядати як майно.

Останніми роками, з розвитком технологій та прогресом у судових поглядах, все більше судових прецедентів фактично визнають майнову природу шифрування активів. Наприклад, у деяких випадках суди чітко заявляють, що віртуальна валюта має майнову природу у кримінальному праві і може стати об'єктом майнових злочинів.

Щодо кваліфікації даної справи, існує думка, що більш доцільно було б засудити підозрюваного за злочин службового зловживання. Обґрунтування полягає в тому, що підозрюваний, користуючись службовим становищем, привласнив майно користувачів, яке платформа фактично зберігала від їхнього імені. Ця поведінка відповідає складовим злочину службового зловживання, і, можливо, стандарти покарання краще відображають серйозність злочинної поведінки.

Ця справа не лише виявила складність та ризики в сфері шифрування активів, але й підкреслила обмеження існуючого законодавства у відповідь на виклики, які постають через нові технології. З розвитком технології блокчейн та ринку шифрування активів, юридична спільнота та судова практика повинні йти в ногу з часом, точніше визначаючи правовий статус шифрування активів, щоб надати більш чіткі рекомендації для розгляду подібних справ.